Спільний шлях : молодь та ветерани
На базі Самбірського фахового коледжу економіки та інформаційних технологій за ініціативи ГО «Студія «БІЗНЕС-ПРОСТІР» та Центру ветеранського розвитку у партнерстві з Червоноградським гірничо-економічним фаховим коледжем, Стрийським фаховим коледжем ЛНУП, Комунальним закладом Львівської обласної ради Львівський фаховий коледж культури і мистецтв в межах обласної Програми «Молодь Львівщини» на 2021-2025роки реалізувався проєкт «Спільний шлях: молодь та ветерани».
Три дні 1-3 жовтня насиченої програми, різні формати та локації проведення заходів, ветерани та молодь, фахівці та однодумці проєкту працювали для створення простору взаємодії між молодим поколінням та ветеранами, для взаєморозуміння, підтримки та спільного відбудови майбутнього.
День перший. День пізнання.
До Дня Захисника та Захисниці України, Дня Українського козацтва, Дня заснування УПА та Дня ветерана відбувся цикл потужних психологічних заходів. Для молоді організували тренінг «Хто такий ветеран?», який сприяв кращому розумінню ролі та досвіду ветеранів у суспільстві. Для ветеранів та дорослих провели глибокий воркшоп-рефлексію «Як я? Де я?», присвячений самоусвідомленню, розумінню власних викликів та пошуку опор. Ці важливі зустрічі були організовані та проведені психологами Тетяною Фешовець та Анатолієм Білинським. Вони не лише розробили змістовні програми, але й створили довірливу та безпечну атмосферу, що дозволило учасникам відкрито обговорювати складні та чутливі теми.
Панельна дискусія, яка об’єднала ветеранів підполковника Остапа Опришка, майора Степана Скварка, підполковника Тараса Тимчака, військового парамедика Андрія Гренюка, психолога Анатолія Білинського, студентів Олега Рудяка та Миколу Товарницького, а також керівницю ЦВР Наталію Герговську, змусила присутніх не просто слухати, а глибоко співпереживати та усвідомити ціну свободи.
Спікерка Ольга Депко тактовно та чуйно задавала питання учасникам, вибудовуючи довірливий простір для діалогу, а щирі та глибоко емоційні відповіді ветеранів про виклики повернення до цивільного життя та біль втрат змусили слухачів навіть плакати. Це свідчить про те, що дискусія досягла своєї головної мети: перетворила абстрактне поняття «війна» на особисту історію, налагодила живий місток емпатії між військовими та молоддю.
День закінчився переглядом документальної стрічки в кінотеатрі Злата «Да Вінчі» про життя та бойовий шлях легендарного Дмитра Коцюбайла. Як зазначила здобувачка освіти Самбірського коледжу Мар’яна Процак, що цей день для неї відкрив багато несподіванок в розумінні ветерана та спілкування із ним. А історії життя та поради ветеранів залишаться для переосмислення.
День другий. День комунікації.
Цей насичений день, незважаючи на прохолодну погоду, відбувся на локації спортивно-туристичного оздоровчого комплексу «Прикарпаття» у селі Сприня Самбірського району.
Квест-гра із ветеранами, розважальні конкурси, співи під гітару, танок банс «Королівський» та апетитний куліш-все встигли зробити. Для чого такий день у проєкті? Та для того, щоб показати, що ветерани — це активні, сильні та життєрадісні люди, які готові брати участь у житті громади. Спільна справа, взаємодія та розваги — найкращі ліки та спосіб соціалізації для них. Показати молоді, що командний дух і єднання важливі як на полі бою, так і в мирному житті. А прості радощі як спільний танок, апетитний куліш та спілкування мають величезне значення для ментального здоров’я кожного. Ветеран Андрій Гренюк яскраво підсумував атмосферу дня: «До танцю я не дуже хотів йти, але як спробував під музику перші кроки та рухи, вже не міг зупинитись. Я такий танець ніколи не танцював навіть і не чув за нього, а тепер витанцьовую. Настрій чудовий!».
День третій. День Єднання.
Завершальний день проєкту був присвячений волонтерству. Усі учасники долучилися до важливої справи — виготовлення окопних свічок за методикою військового пенсіонера Романа Яцика. З максимальною увагою та обережністю учасники заливали перепалену олію у консервні банки з шишками, наклеюючи брендовані наліпки проєкту. Усвідомлення того, що ці свічки поїдуть на Схід до наших Захисників, надихало кожного. Результат вражає: було виготовлено 100 окопних свічок! Після спільної волонтерської роботи день продовжився на емоційній хвилі: лунали патріотичні пісні та вірші, відбувся зворушливий перегляд відеоспогадів, а також урочисте вручення подарунків та сертифікатів усім учасникам проєкту.
Гостями цього дня були керівник Ради директорів Роман Дадак та методист Ірина Тарасюк. Роман Михайлович підкреслив виняткову важливість таких ініціатив: «Такі заходи необхідно популяризувати та масштабувати, адже вони безпосередньо формують культуру пошани, вдячності та підтримки до наших ветеранів у суспільстві».
Цей день став ідеальним фіналом, поєднавши конкретну допомогу фронту з глибоким емоційним зв’язком та офіційним визнанням внеску кожного учасника. Світлини, посібник «Коректно із ветераном», буклет Центру ветеранського розвитку, відгуки будуть активно використовуватися як навчально-методичні матеріали для масштабування проєкту і формування суспільної культури пошани та вдячності до захисників і захисниць України.